Координаторка Центру журналістської солідарності НСЖУ у Дніпрі Наталя Назарова каже, що до останнього не вірила, що війна розпочнеться. Хоча таки послухалася свого чоловіка (теж журналіста) й заздалегідь зібрала документи та найнеобхідніші речі у так звану «тривожну валізу». Це дуже стало в нагоді, бо 24 лютого 2022 року, коли у вікно побачила, як на аеропорт Дніпра полетіли ракети, спочатку дуже розгубилася. А потім взяла речі, дітей та поїхала у рідні Кринички, вважаючи це більш безпечним місцем. Вирішили з чоловіком трошки перечекати. Коли зрозуміли, що окупанти на територію Дніпропетровської області не увійшли, виїжджати далі не стали.
Наталя Назарова зараз їздить на роботу у Дніпро з Криничок, де її мама багато років працювала редактором місцевої газети. Враховуючи, що і чоловік пані Наталі теж журналіст, можна сказати, що журналістика для неї – не тільки професія, а і покликання, і Доля. Тож не дивно, що у реаліях воєнного сьогодення саме Наталя Назарова стала тією людиною, що координує роботу Центру журналістської солідарності НСЖУ у Дніпрі, допомагаючи колегам, які опинилися через війну у складних обставинах, змушені були залишити домівки та переселитися подалі від окупантів та бойових дій.
Наталя Назарова згадує: «Практично з самого початку війни до голови Дніпропетровської обласної організації Національної спілки журналістів України Олексія Ковальчука почали телефонувати, звертатися за допомогою колеги, що виїжджали з окупованих чи близьких до лінії бойових дій територій. Часто Дніпро був тим транзитним містом, через яке пролягав шлях далі – за кордон чи у Західні області України. І Олексій Семенович допомагав розміститися на ночівлю, знайти транспорт, щоб їхати далі. Так Дніпропетровська обласна організація НСЖУ долучилася до підтримки колег».
В Україні сьогодні є шість центрів журналістської солідарності.
Вони створені на базі обласних спілок НСЖУ та діють за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, ЮНЕСКО. У Дніпрі такий центр запрацював з липня 2022 року.
До цього часу Наталя Назарова очолювала прес-клуб при обласній організації НСЖУ. Тепер до цієї діяльності додався ще один, під час війни, мабуть, найважливіший, напрямок – допомога тим, хто цього потребують. Пані Наталя каже, що, спілкуючись з колегами, неодноразово переконувалася, що колишніх журналістів не буває. Усі прагнуть залишитися у професії, працювати та допомагати Україні тримати інформаційний фронт.
Хтось, переселившись на нове місце, продовжує видавати електронні ЗМІ, наповнювати свої сайти, не залишають власну аудиторію без інформації. Інші шукають роботу у Дніпровських чи обласних ЗМІ.
У Дніпрі сьогодні живе подружжя журналістів з Донеччини. Не виїжджали зі свого міста до останнього – поки їх майже силоміць не евакуювали українські військові.
«Мене вражає, наскільки це сильні духом та водночас скромні люди, – ділиться враженнями пані Наталя. – Вони щиро вдячні за будь-яку допомогу, за будь-яку дрібничку. Виїхали вони практично без нічого. У Дніпрі за оголошенням знайшли клавіатуру, не нову, та зручну саме для набору текстів (на тій, що мали, після евакуації не усі клавіші працювали). Зустрілись із продавцем, і коли ж той узнав, що вони переселенці, то не взяв гроші. Так ви б тільки знали, як ті журналісти були вдячні! І дуже раді, що можуть потрошку працювати!».
●●●
Наталя Назарова розповіла, що при центрі журналістської солідарності створили умови на випадок, якщо колегам треба терміново попрацювати, а комп’ютерної техніки, доступу до Інтернету немає. Можна просто прийти до центру і зробити це тут. На випадок, якщо не буде електрики, НСЖУ навіть передала нещодавно у Дніпро електрогенератор, отриманий від ЮНЕСКО.
●●●
Центр журналістської солідарності НСЖУ у Дніпрі дбає про збереження життя колег та провів спільно з військовими кореспондентами Інформагентства АрміяInform кілька тренінгів для діючих медійників та студентів (окремо для одних, і для інших).
На цих тренінгах навчали тих журналістів, які висвітлюють військові події, як треба поводитися у зоні бойових дій, щоб не наражатися на небезпеку.
Студентам також розповіли про основні правила, яких варто дотримуватися у воєнний час.
Спеціально для тих медійників, що відправляються працювати у зону бойових дій чи обстрілів, при центрі створений пункт безкоштовного прокату захисного спорядження – бронежилетів з надписом «PRESS», касок тощо. Можна взяти для роботи, а потім, після повернення з небезпечної території, повернути до центру.
●●●
Центр журналістської солідарності НСЖУ у Дніпрі допомагає не тільки переселенцям, а й колегам з Дніпропетровської області. Звичайно, на першому плані – підтримка журналістів, що пішли воювати та були поранені. Не залишаються поза увагою і ті, хто постраждав від обстрілів, чиє житло чи редакційні приміщення зазнали ушкоджень.
«Війна навчила нас об’єднуватися, згуртовуватися, – каже Наталя Назарова. – Ми відчули на власному досвіді, що разом можемо долати труднощі, які одному не по силах. А ще – зрозуміли, що дуже важливо відчувати підтримку та підтримувати одне одного у складний час. Вірю, що ми обов’язково переможемо! І хоча наслідки цієї війни будуть ще довго відчуватися, українські журналісти вийдуть з неї більш стійкими, загартованими, більш відданими своїй професії та Україні!».
●●●
Публікацію підготовлено у 2023 році за ініціативи Національної спілки журналістів України «Журналісти – важливі!».
Інна ШВИДКА
На фото: під час тренігу з безпечної роботи медійників у військоких умовах; координаторка Центру журналістської солідарності НСЖУ у Дніпрі Наталя Назарова; голова обласної організації НСЖУ Олексій Ковальчук з отриманим для центру генератором.
