Двадцять першого вересня щороку відзначається Всесвітній день обізнаності про хворобу Альцгеймера. Інформаційну кампанію проводимо з метою підвищення поінформованості населення про хворобу – це час, коли кожен може дізнатися більше про цю недугу, підтримати близьких.
Важливість даної проблеми на сьогодні важко переоцінити, адже за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (далі – ВООЗ) у світі на хворобу Альцгеймера страждають понад 55 мільйонів людей. Україна не є виключенням та разом із тим, в Україні за офіційними даними, під наглядом лікарів перебувають лише 13 680 пацієнтів із даною патологією, що свідчить про значну гіподіагностику та необхідність обізнаності до однієї з найбільш важливих як медичних, так і соціально-економічних проблем, отримавши назву «епідемії XXI століття». У цьому дописі посилаюся на консультацію лікаря-психіатра, доктора медичних наук, професора кафедри психіатрії, наркології та медичної психології Полтавського державного медичного університету Лариси Олександрівни Герасименко, яка розповіла наступне.
Хвороба Альцгеймера – це прогресуюче нейродегенеративне захворювання, яке призводить до втрати пам’яті, когнітивних функцій і здатності виконувати щоденні завдання, найпоширеніша форма деменції, що вражає переважно людей похилого віку, хоча ранні форми можуть початися й раніше.
Місяць обізнаності у вересні важливий, адже він допомагає інформувати суспільство про симптоми, ранню діагностику та підтримку, а також залучати кошти на дослідження. Багато людей досі не розуміють, що хвороба Альцгеймера – це не просто «вікова забудькуватість», а серйозне захворювання, це виклик для суспільства, але завдяки обізнаності, дослідженням і підтримці ми можемо покращити життя хворих і наблизитись до ефективного лікування.
Захворювання розвивається роками. Ранні симптоми включають труднощі із запам’ятовуванням нової інформації, проблеми з концентрацією, дезорієнтацію в часі чи просторі, а також зміни в поведінці та настрої, може мати «світлий проміжок» – тимчасове покращення стану пацієнта, після якого симптоми хвороби повертаються або посилюються. Наприклад, періодично може підвищуватися артеріальний тиск, втрата свідомості без причини, людина може забувати недавні розмови, плутати імена чи губитися в знайомих місцях. На пізніх стадіях з’являються труднощі з мовленням, виконанням простих завдань і навіть розпізнаванням близьких. Така людина може робити різкі рухи або взагалі не рухатися, тому потрібно подбати про безпеку (безпечний простір, щоб людина не спіткнулася та не впала, щоб не поранилася гострими предметами та ін.) Важливо звертатися до лікаря, якщо помічаєте хоча би якісь із цих ознак, адже рання діагностика і профілактика може значно покращити якість і тривалість життя.
Основними факторами ризику є вік, особливо після 65 років, хоча генетичні фактори можуть спричинити ранню форму хвороби. Інші фактори включають сімейний анамнез, серцево-судинні захворювання, підвищений артеріальний тиск, проблеми з судинами, діабет, епілепсія, низький рівень освіти. Найчастіше у пацієнтів вражаються кінцівки, через те гімнастика для стоп та масаж ніг, розвиток дрібної моторики (вишивання, бісероплетіння та ін.) полегшують перебіг захворювання. Запобігти хворобі повністю неможливо, але здоровий спосіб життя – фізична активність, збалансоване харчування, контроль тиску та цукру, а також інтелектуальна активність (читання, головоломки) – знижують ризик.
Діагностика включає нейропсихологічні тести, МРТ або КТ мозку, а також аналізи на біомаркери, як-от рівень бета-амілоїду в спинномозковій рідині. Фармакологічне лікування є поки що симптоматичним та допомагає лише уповільнити втрату пам’яті. Нові методи, зокрема моноклональні антитіла, спрямовані на видалення амілоїдних бляшок, показують обнадійливі результати, але вони дорогі й доступні не всюди. Психосоціальна підтримка також відіграє велику роль.
Хвороба Альцгеймера впливає не лише на пацієнта, але і на всю його родину. В Україні значна кількість таких пацієнтів отримують терапію у домашніх умовах, а догляд за ними здійснюють родичі (так звані доглядачі). Тягар опіки за хворим пацієнтом в повному обсязі лягає на сім’ю, через недостатню розвиненість в Україні профільних служб, покликаних забезпечувати амбулаторний догляд. Догляд за власними важкохворими родичами – це не лише тяжка виснажлива життєва ситуація, а й постійне нагадування про можливість власної смерті чи хвороби. Доглядачі часто стикаються з емоційним вигоранням, фінансовими труднощами та надмірним фізичним навантаженням. Наприклад, догляд за людиною на пізніх стадіях може вимагати цілодобової уваги, тому потрібно мати людину, яка зможе підстрахувати доглядальника. Важливо, щоб сім’ї отримували підтримку – психологічну, інформаційну та, за можливості, професійну допомогу від медичних чи соціальних служб.
Такі організації, як Alzheimer’s Association, фінансують дослідження, надають освітні ресурси та підтримують хворих і їхні сім’ї. Вони також проводять кампанії, зокрема Місяць обізнаності, щоб зменшити стигму та залучити суспільство до боротьби з хворобою. Наприклад, вони організовують «Прогулянки за Альцгеймер», які допомагають зібрати кошти на нові ліки та програми підтримки.
Вчені активно працюють над створенням методів лікування хвороби Альцгеймера, серед яких досліджується клітинна терапія. Хвороба Альцгеймера характеризується втратою нейронів, тому застосування мезенхімальних стовбурових клітин, які здатні дати початок різним клітинним популяціям, у тому числі нейронам, видається перспективним підходом. Зокрема, відомо, про можливість отримання нейронів зі стовбурових клітин пуповинної крові.
Основним викликом є складність хвороби. Ми досі не до кінця розуміємо, чому накопичуються бета-амілоїд і тау-білки, які руйнують нейрони. Розробка ефективних ліків ускладнена, адже багато препаратів провалилися на клінічних випробуваннях. Крім того, потрібно розуміти, що захворювання на пряму пов’язано з порушенням роботи внутрішніх органів, щоб профілактувати на ранніх стадіях, коли хвороба ще безсимптомна.
Що кожен із нас може зробити, щоб підтримати місяць обізнаності про хворобу Альцгеймера?
По-перше, дізнайтесь більше про хворобу – прочитайте матеріали. По-друге, підтримуйте інтелектуальну активність до глибокої старості, вчіться, вирішуйте логічні задачі, ведіть здоровий спосіб життя. По-третє, поговоріть із друзями та родиною про важливість ранньої діагностики. І нарешті, ведіть здоровий спосіб життя, адже це не лише знижує ваш ризик, а й популяризує ідею профілактики. Кожен маленький крок має значення!
Цікаві факти, які ви, можливо, не знали:
-жінки хворіють частіше та становлять приблизно дві третини всіх пацієнтів з Альцгеймером – деякі дослідження пов’язують це з гормональними змінами, зокрема зниженням рівня естрогену;
-пам’ять буває різною, а саме, хвороба впливає перш за все на короткочасну пам’ять, але емоційні спогади можуть залишатися довше – це означає, що навіть якщо людина не впізнає вас, вона може відчувати вашу любов і турботу;
-рання діагностика – ключ до кращої якості життя, тому що більше половини людей на початкових стадіях хвороби не підозрюють про неї, тому своєчасне звернення до лікаря може сповільнити прогресування хвороби;
-шахісти, у своїй масі, не вразливі та не схильні до захворювання на деменцію.
Чому варто відвідувати близьких з хворобою Альцгеймера?
Навіть якщо ваша кохана людина не пам’ятає ваші імена чи події, ваші зустрічі мають значення. Дотики, посмішки і просто ваша присутність можуть покращити її настрій і зменшити тривогу. Емоційна пам’ять – це місток між минулим і сьогоденням, який не варто недооцінювати.
Запитайте себе: як часто ми приділяємо час тим, хто потребує нашої уваги і любові, чи знаємо ми, як розпізнати перші ознаки хвороби і допомогти на ранній стадії?
Наша інформаційна турбота є нагадуванням, що навіть маленькі кроки можуть змінити життя.
Здоров’я Вам та Вашому роду!
Інна ШЕСТАК, начальник відділу охорони здоров’я та соціального захисту населення Покровської сільської ради
