Сьогодні вашій увазі пропоную веселу розповідь про те, як відбувалося занурення у воду на свято Водохреща понад 10 років тому.
Хочеться пригадати, як ми святкували Водохреще, або Богоявлення. Вирішили ми ще на початку грудня нашим невеличким дружним колективом взяти участь в обряді занурення в хрещенську воду.
Готувалися по-філософськи, морально та загартовували тіло і нерви. Дві з нас щороку влаштовували таку льодяну «баньку» для себе любих, а наш колега, чоловік, вперше вирішив змінити світогляд та відношення до дійства.
Ну, звичайно, найважливіше за все – це філософія занурення. Для чого взагалі людина це робить? Ми переконані, що потрібно сформувати правильне ставлення до процесу.
По-перше, це – визнання Бога в собі, енергетичне очищення від бруду в думках, дурних вчинків, наслідків засудження інших людей, образи, злості… У кожного, звичайно, власний перелік.
По-друге, це – «стресова бомба» для клітин організму, яка активізує процеси омолодження та стимулює всі органи і системи, особливо захисні сили організму.
По-третє, це – новизна відчуттів та можливість вивчити власне тіло. Відчуття… – їх просто не передати!
Так ми надихали нашого колегу протягом майже трьох місяців. Сказати, що він боязкий, – ні, він – «теплолюбивий». Сім’я його була категорично проти, але чоловіка було вже не зупинити!
Він прочитав в Інтернеті дуже багато: і про свято, і відгуки священнослужителів про відношення до традиції занурення, і відгуки учасників процесу. Вже він міг нам надати всю вичерпну інформацію, яку ми, можливо, призабули.
Наше керівництво також щороку не пропускало процесу очищення від гріхів, тому дозволило нам на годинку запізнитися на роботу, а тим, хто не брав участі у дійстві – працювати цю годинку за двох, або й за трьох.
День видався зимовим на славу, морозець – мінус п’ять, невеличкий сніжок притрушував, м’яко кружляв та падав. Людей зібралося на водоймі багацька сила. Крига була вирізана у формі Хреста, біля купелі також поставили льодяний хрест.
Їхали ми з іншою жінкою-колегою та мали спокій всередині. Чого не можна було сказати про нашого колегу. Він помітно нервував, але намагався цього не показувати.
Але ж жіноча цікавість нас не полишала… Вже коли йому поставили десь двадцяте запитання, він мовчки дістав зі свого пакета рушник та розгорнув його. Ми покотилися зо сміху: уявіть серйозного чоловіка, дуже логічного та малоемоційного, який має положення у суспільстві, замотаного у рушник з оголеною пані, яка звабливо торкалася стегна та волоссячка… Він почервонів ще більше, але ми заспокоїли його, що на рушник ніхто не звертатиме ніякої уваги, бо всі зайняті собою і не звертають уваги на такі дрібниці.
Коли ми вийшли на лід, наш колега почав повільно роздягатися. Поки чоловік знімав рукавичку, ми вже були у купальниках і прямували до місця занурення. Йому довірили бути фотокором. Колега з радістю погодився, тягнув так час, одягнений ще в зимову куртку. А коли ми занурилися, його як підмінили. Він впевнено, швидко зняв одяг, прочитав подумки молитву та пішов у воду. На його обличчі можна було прочитати цілу гамму почуттів: від страху до впевненості, розгубленості, сором’язливості, наполегливості та захвату, і нарешті – до почуття задоволення від перемоги!
Як він ділився власними відчуттями вже в автомобілі: «Як то, жінки пішли, вони можуть, а мені «слабо»? А потім я відчув у собі силу, наче всі клітини організму вибухали хвилею від серця у всіх напрямках, я наче став сяйвом…».
Така от була історія перемоги над собою, над звичністю, страхом, негативними думками, помилковими переконаннями, над невпевненістю та консерватизмом.
Сніжана ЗАГВОЗДІНА
Фото ілюстративне з відкритих джерел
●●●
Шановні читачі «Південної зорі», якщо Ви хочете поділитися з іншими жителями Нікопольщини добрими зимовими історіями, що дійсно трапилися у Вашому житті чи житті близьких людей, можете надіслати свої розповіді у особисті повідомлення у Фейсбуці:
https://www.facebook.com/shvydka.inna
https://www.facebook.com/profile.php?id=100006778487795
або
у Вайбері 0973672269 (Інна Швидка)
●●●
Сьогодні усім нам дуже важливо підтримувати одне одного психологічно, матеріально, фінансово, фізично, інформаційно… Як кажуть мудрі люди: «Разом ми можемо більше!».
●●●
Цей проєкт впроваджується за ініціативи Національної спілки журналістів України в межах Проєкту The Ukrainian Media Fund з підтримки незалежних місцевих медіа в Україні.
