Зимовий ранок подарував селу неймовірну красу. Усе навколо було вкрите пухкою сніжною ковдрою. Оленка підбігла до вікна й якусь мить стояла непорушно, споглядаючи зимовий пейзаж.
– Як гарно! – промовила вона і, посміхнувшись новому дню, побігла до матусі запитати, чи не було ще пошти.
У кімнаті солодко пахло. Аромат так і манив скуштувати тістечка, які щойно дістали з духової шафи. Тато лагодив гірлянду, щоб разом прикрасити ялинку й дім до свята. Сестричка сиділа за столом і замислено писала щось на папері.
– Мамо, не було ще поштарки?
– Доню, чесно, не помітила. Одягнися тепленько та сходи перевір.
– Я миттю!
І старша донька вибігла на подвір’я.
Сніжок рипів під ногами, а морозець злегка щипав то за ніс, то за щоки. Відкривши поштову скриньку, Олена побачила кольоровий, трішки змерзлий журнал «Малятко».
Радісно схопивши його, вона побігла до хати.
– Прийшов! – вигукнула з порога.
До неї прибігла Катруся.
– Покажи, покажи!
– Ось! Тримай!
Дівчатка заходилися гортати сторіночки, що пахли фарбою і свіжим папером.
– Будемо готувати новорічне свято? – поцікавилася Оленка.
– Авжеж! Дивись, ось і віршик – візьмемо його.
– А я вже й сценарій почала писати…
– Чудово! Приїдуть брати, ми теж їх залучимо.
Не відкладаючи нічого на потім, вони заходилися чаклувати над святом. Підготувавши все необхідне й усміхаючись, побігли до кімнати – батьки саме дістали іграшки з шафи.
– Готові? – запитав татко.
– Так!
Почалася та щаслива зимова мить, коли всі гуртом створювали красу: чіпляли сріблясті, рожеві, червоні, зелені кульки на гілочки; цукерки виблискували й пахли поміж голочок. Татусь під’єднав вогники – і красуня засяяла, наповнюючи дім затишком.
Прибравши все зайве й поглянувши ще раз на ялиночку, кожен пішов у своїх справах.
Оленка знала, що сьогодні буде казкова родинна вечеря, де пануватимуть любов і добро. Усі будуть веселі й аплодуватимуть їм, припрошуючи ще раз і ще раз розповісти вірші.
За вікном падав лапатий сніг, а на душі було так спокійно…
Тетяна ПРОКОФʼЄВА
●●●
Шановні читачі «Південної зорі», якщо Ви хочете поділитися з іншими жителями Нікопольщини добрими зимовими історіями, що дійсно трапилися у Вашому житті чи житті близьких людей, можете надіслати свої розповіді у особисті повідомлення у Фейсбуці:
https://www.facebook.com/shvydka.inna
https://www.facebook.com/profile.php?id=100006778487795
або
у Вайбері 0973672269 (Інна Швидка)
●●●
Сьогодні усім нам дуже важливо підтримувати одне одного психологічно, матеріально, фінансово, фізично, інформаційно… Як кажуть мудрі люди: «Разом ми можемо більше!».
●●●
Цей проєкт впроваджується за ініціативи Національної спілки журналістів України в межах Проєкту The Ukrainian Media Fund з підтримки незалежних місцевих медіа в Україні.
