Завтра, 28 вересня 2024 року, Нікополь відзначатиме 385-річницю з Дня заснування. Пресслужба Нікопольської міської ради підготувала стислу історичну довідку, в якій наведено цікаві та історично значущі факти з життя міста.
●Під час археологічних досліджень на території краю були знайдені залишки поселень та поховань доби неоліту, міді-бронзи, скіфської, сарматської та черняхівської культур, кочових племен – аварів, болгар, угрів, печенігів, половців, монголо-татар.
●У другій половині І-го тис. тут проходив по Дніпру знаменитий шлях «з варягів у греки» та його перетин з суходільним Соляним шляхом із Криму на Київ. Також пізніше тут проходило північне відгалуження Великого шовкового шляху із Китаю.
●У другій половині ХV ст. ці землі почали освоювати українські козаки із Києва, Канева, Черкас, які у середині ХVІ ст. заснували першу Запорозьку Січ на о.Томаківка, розташованого за 20 км на схід від сучасного м.Нікополя.
●Перше документальне свідчення про місцевість, де знаходиться сучасне місто Нікополь – Микитин Ріг та Лиса Гора, датоване 1594 р., за часів Базавлуцької Запорозької Січі (1593-1638 рр.).
●За угодою з польським сеймом у 1639 р. в урочищі Микитин Ріг козаки Війська Запорозького збудували місто-фортецю Січ. У січні 1648 р. повстанський загін козаків на чолі з Б.Хмельницьким звільнив Микитинську Січ від поляків і перетворив її у центр підготовки Визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої. 29 квітня 1648 р. на 30-тисячній великій козацькій раді в Січі Богдан Хмельницький був обраний гетьманом Війська Запорозького і отримав клейноди – символи влади. На Січі, яка стала його першою гетьманською столицею, він створив потужну армію і очолив Уряд Війська-Держави, що стало початком Української Козацької Держави (1648-1775 рр.).
●У середині ХVІІ ст. на основі передмістя Микитинської Січі, перенесеної у 1652 р. на Чортомлицький Ріг утворилось козацьке поселення Микитин Перевіз – важливе прикордонне містечко Війська Запорозького Низового за часів Чортомлицької, Олешківської, Кам’янської та Нової Запорозьких Січей.
●Наприкінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст. Нікополь розвивався як торгово-ремісниче містечко, пов’язане з Катеринославом, Херсоном, Одесою. Вигідне розташування Нікополя на перетині торгових шляхів: річкового по Дніпру та суходільного між правобережжям і лівобережжям України сприяло його соціально-економічному розвитку. З 1847 р. крім вітрильного і весельного каботажного судноплавства розпочався рух пароплавів через Нікополь від Олександрівська до Одеси.
●У 1897 р. населення містечка досягло 8100 осіб, а на початку першої світової війни у 1914 р. ця цифра сягала вже 26000 людей.
●У 1921 р. Нікополь став центром однойменного повіту, з 1923 р. – райцентром Криворізької округи. 6 січня 1926 р. Постановою ВУЦВК і РНК УСРР йому було надано статус міста й утворено міську раду. У другій половині 1920-х рр. відновився промисловий і сільськогосподарський потенціал Нікополя довоєнного рівня.
●У 1930-ті рр. в Нікополі було збудовано найпотужніший в СРСР Південно-трубний завод. Значно розширили виробництво інші 23 промислові підприємства. В лютому 1941 р. населення міста складало 70000 осіб. За цей же період тисячі нікопольців загинули від голодомору 1932-1933 рр., масових комуністичних репресій у 1937-1938 рр.
●З початку Другої світової війни у вересні 1939 р. і особливо після нападу Німеччини на Радянський Союз 22 червня 1941 р. тисячі нікопольців були мобілізовані до Збройних сил СРСР. Під час німецької окупації в місті з 17 серпня 1941р. по 07 лютого 1944 р. загинуло близько 8000 мешканців і радянських військовополонених, нанесено збитків народному господарству до 1 млрд. карб.
●В ніч з 7-го на 8 лютого 1944 р. Нікополь було звільнено від нацистів військами 3-го та 4-го Українських фронтів Червоної Армії. У лютому 1944 р. населення Нікополя складало за таємним переписом 26000 осіб. За даними радянських військових архівів відомо, що у боях на фронті, у німецькому полоні загинуло і померло від ран, пропало безвісти близько 2000 мешканців міста.
●У 1950-ті – 1980-ті рр. Нікополь значно розширив свою територію і став центром великого промислового вузла, основу якого становили найпотужніші заводи важкої металургії – Південнотрубний завод, завод феросплавів, а також 24 підприємства машинобудування, будівельних матеріалів, легкої та харчової промисловості тощо.
●У 1989 р. населення міста за останнім переписом в СРСР налічувало 158500 осіб.
●26 серпня 1991 р. Нікопольська міська рада народних депутатів ухвалила рішення про підтримку Акту проголошення незалежності України, прийнятого Верховною Радою УРСР 24 серпня 1991 р.
●Культурна спадщина Нікополя нараховувала десятки пам’яток історії та культури, архітектури і містобудування, монументального мистецтва. 26 липня 2001 р. Постановою Кабінету Міністрів України Нікополь внесено до Урядового «Списку історичних населених місць України». У 2002 р. Інститут історії України НАН України встановив дату заснування м.Нікополя – 1639 р., яку внесено Нікопольською міською радою до Статуту територіальної громади м.Нікополя у 2011 р.
●Під час археологічних досліджень Нікопольського краєзнавчого музею на території міста були виявлені місця земляних укріплень Микитинської Запорозької Січі (міський парк Перемоги), перших православних храмів (стара частина міста), у т.ч. Січового Святого Покрова Божої Матері із Нової Січі. У 2013 р. було створено історико-архітектурний опорний план м.Нікополя.
●Отже, Нікополь є єдиним містом в Україні, що походить від Микитинської Запорозької Січі, що стало місцем початку Української Козацької Держави (Війська Запорозького 1648 – 1775 рр.), період існування якої закріплено в Указі Президента України від 24 серпня 2021 р. «Про день Української Державності».
●З вересня 2014 р. сотні мешканців міста у лавах Збройних сил України брали участь на Донбасі у неоголошеній – гібридній війні з Росією, у якій загинуло 34 нікопольці.
●Нікопольська міська рада взяла участь у виконанні Угоди про партнерство України з Європейським Союзом та ООН, програмі розвитку ООН про місцевий розвиток орієнтований на громади, Європейської ініціативи за економічне зростання. У жовтні 2017 р. Нікопольській територіальній громаді надано одній із перших в Україні членство в Глобальній мережі ЮНЕСКО міст, що навчаються. Це визнання на світовому рівні історичної унікальності міста та його сучасного потенціалу.
●Після початку широкомаштабної російської агресії 24 лютого 2022 р. в Нікополі було введено воєнний стан. Тисячі нікопольців стали на захист України в лавах Збройних Сил та територіальної оборони України. З початку березня 2022 р. місто опинилося на лінії фронту між українськими і російськими військами, з 12 липня 2022 р. – в зоні активних бойових дій. Внаслідок воєнного стану і терористичних ракетно-артилерійських обстрілів російських військ, більшість мешканців покинули місто. Російські окупанти тисячами снарядів, мін і ракет, боєприпасів з безпілотних апаратів пошкодили та знищили близько 5500 житлових багатоквартирних і приватних будинків, десятки промислових підприємств, об’єктів соціально-культурної та комунальної інфраструктури, вбили, поранили і покалічили більше 300 мирних мешканців Нікополя.
●Українська армія, у тому числі сили протиповітряної оборони, захищають небо Нікополя і в цілому півдня Дніпропетровської області від нападів російських БПЛА. За успішні бойові дії зенітно-ракетний полк, дислокований у місті був удостоєний 5 серпня 2023 р. Указом Президента України почесного найменування «Нікопольський».
●●●
День міста – це можливість зізнатися у любові до рідного краю, згадати, за що ми цінуємо та пишаємось ним. Сьогодні, у складні часи війни, ми відчуваємо безмежну гордість за свій рідний нескорений Нікополь.
Кожен мешканець та мешканка – це сильні духом та вірою українець та українка. Нікопольці та нікопольчанки люблять своє рідне місто та не покидають його з надією на скорішу перемогу над ворогом.
Нехай Нікополь буде квітучим, сильним, сповненим життя і, головне, мирним українським містом!
Матеріали історичної довідки надані Нікопольським краєзнавчим музеєм.
Ілюстрація пресслужби Нікопольської міськради
